1. Археологі́чна культу́ра — термін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам'яток, що відносяться до одного часу й поширені в певній місцевості. АБО

2. Культура археологічна — стійка сукупність типів археологічних решток, об'єднаних спільною територією, які змінюються та розвиваються у взаємозв'язку. Оскільки археологічна культура змінюється в часі й просторі, розрізняють її «локальні варіанти» та «хронологічні етапи».

Археологічна культура — фундаментальне поняття археологічної науки. З одного боку, воно дає змогу впорядкувати археологічні джерела, локалізувавши їх у просторі й часі, з другого — прокладає місток між археологічними джерелами та їхніми творцями.

Немає сумніву, що за археологічними культурами стоять певні спільноти — народи чи групи споріднених народів. Це надзвичайно важливо для стародавньої історії, котра має справу з дописемним періодом. «Німа» історія неначе починає говорити, набуває певної конкретності, а анонімні спільноти, що лишили певні археологічні культури, отримують, хай умовну, назву. Тому виділення археологічних культур становить підґрунтя для розв'язання найрізноманітніших проблем давньої історії: способу господарювання, соціального устрою, етнокультурної специфіки спільнот. Зіставлення матеріалів різних археологічних культур дає змогу відтворити певною мірою етногенез окремих народів, їхні господарські зв'язки, міграційні процеси тощо.

Подібність археологічних пам'яток простежується за різними рисами, наприклад, за формами та оздобленням посуду, прикрасами, прийомами домобудування та оформленням інтер'єру осель, поховальними звичаями тощо. Про поширення тих чи тих археологічних комплексів у межах певних територій почали говорити в XIX столітті; для означення таких комплексів користувалися різними термінами: культурна група, культурна провінція, культурний ареал, просто культура тощо. Термін «археологічна культура» широко входить у науку наприкінці XIX — початку XX століть. Відтоді він стає головним для означення археологічних комплексів. Саме в першій половині XX століття виділено більшість археологічних культур.

Назва Час Територія
Палеоліт
Олдувайська культура 2 600 000 до н. е. — 500 000 до н. е. Східна і північна Африка, Палестина
Ашельська культура 1 400 000 до н. е. — 60 000 до н. е. Африка, Близький Схід, західна і південна Європа
Абвільська культура або Шельська культура 700 000 до н. е. — 300 000 до н. е. Західна і південна Європа
Мустьєрська культура 100 000 до н. е. — 33 000 до н. е. Більша частина Європи, Близький Схід, Середня Азія, Казахстан
Антонівська культура 100 000 до н. е. — 40 000 до н. е. Донбас, Україна
Костьонківсько-стрілецька культура 32 000 до н. е. — 30 000 до н. е. Україна
Перигорська культура 31 000 до н. е. — 18 000 до н. е. Західна і Центральна Європа
Оріньякська культура 30 000 до н. е. — 20 000 до н. е. Західна і Центральна Європа
Костенківсько-авдіївська культура 22 000 до н. е. — 19 000 до н. е. Україна і Центральна Європа
Солютрейська культура 19 000 до н. е. — 16 000 до н. е. Західна Європа
Мадленська культура 16 000 до н. е. — 9 000 до н. е. Західна і Центральна Європа
Свідерська культура 10 000 до н. е. — 8 000 до н. е. Польща, Литва, Білорусь
Натуфійська культура 10 000 до н. е. — 7 000 до н. е. Палестина, Ліван, Сирія
Азільська культура 9 000 до н. е. — 7 500 до н. е. Франція, Німеччина, Піренейський півострів
Аренсбургська культура (Лингбі) 9 000 до н. е. — 8 000 до н. е. Південне узбережжя Північного і Балтійського морей
Аскола культура 9 000 до н. е. — 6 500 до н. е. Карелія
Маґлемозе культура 8 000 до н. е. — 5 000 до н. е. Південне узбережжя Північного і Балтійського морей, Данія, Англія, південна Скандинавія
Німанська культура (мезолітична доба) 8 000 до н. е. — 4 000 до н. е. Литва, південно-західна Білорусь
Кундаська культура 8 000 до н. е. — 3 000 до н. е. Естонія, Латвія, північна Литва, Іжорія
Комса культура 8 000 до н. е. — 3 000 до н. е. Північне узбережжя Норвегії і Кольського півострова
Капсійська культура 8 000 до н. е. — 4 000 до н. е. Північний захід Африки
Суомус'ярви культура 6 500 до н. е. — 4 000 до н. е. Фінляндія, Карелія
Тарденуазька культура 6 000 до н. е. — 3 000 до н. е. Західна і Центральна Європа
Ертебеле культура 6 000 до н. е. — 3 000 до н. е. Південне узбережжя Балтійського моря, Данія, Англія, південна Скандинавія
Неоліт і Енеоліт
Хасунська культура 6000 до н. е. — 5000 до н. е. Ірак, Іран
Сескло культура 6000 до н. е. — 4500 до н. е. Греція
Караново культура 6000 до н. е. — 4500 до н. е. Болгарія
Буго-дністровська культура 6000 до н. е. — 3800 до н. е. Західна Україна
Самарська культура 5000 до н. е. — 4500 до н. е. Ірак, Іран
Файюмська культура 5000 до н. е. — 4000 до н. е. Нижній Єгипет
Анау культура 5000 до н. е. — 2000 до н. е. Південний Туркменістан
Кампинійська культура 5000 до н. е. — 3000 до н. е. Північна Франція, Бельгія
Халафська культура 4500 до н. е. — 4000 до н. е. Ірак, Сирія, східна Туреччина
Діміні культура 4500 до н. е. — 4000 до н. е. Греція
Вінча культура 4500 до н. е. — 3000 до н. е. Югославія, південний захід Румунія
Стрічкової кераміки культура 4500 до н. е. — 2000 до н. е. країни басейну ріки Дунай
Дніпро-донецька культура 4500 до н. е. — 2200 до н. е. Україна, Білорусь
Верхньоволзька культура 4500 до н. е. — 3000 до н. е. Горішня і середня Волга (ріка)
Сперінгс культура 4200 до н. е. — 3300 до н. е. Карелія, Фінляндія
Ель-обейдська культура або Убейдська культура 4000 до н. е. — 3000 до н. е. Месопотамія
Бадарійська культура 4000 до н. е. — 3500 до н. е. Єгипет
Німанська культура (неолітична доба) 4000 до н. е. — 2000 до н. е. Литва, північно-західна Білорусь
Яншао культура 4000 до н. е. — 2000 до н. е. Середня і нижня Хуанхе
Кельтеминарська культура 4000 до н. е. — 2000 до н. е. Басейн рік Амудар'ї і Зєравшана
Трипільська культура 3800 до н. е. — 2200 до н. е. Західна Україна, Молдова, Румунія
Оса-нарвська культура 3800 до н. е. — 2500 до н. е. Прибалтика, північно-західна Білорусь
Негадська культура 3500 до н. е. — 2800 до н. е. Єгипет
Лійковидних кубків культура 3500 до н. е. — 2200 до н. е. Центральна Європа, Данія, південна Скандинавія
Льяловська культура 3500 до н. е. — 2200 до н. е. Північна Україна, Волзько-окське межиріччя
Типової грібенчато-ямкової кераміки культура 3000 до н. е. — 2300 до н. е. Фінляндія, Естонія, Латвія, Іжорія
Долини Інду культура) 2800 до н. е. — 2200 до н. е. Басейни рік Інд і Ганг
Майкопська культура 2500 до н. е. — 2000 до н. е. Північний Кавказ
Середньодніпровська культура 2400 до н. е. — 1500 до н. е. Північна Україна, Білорусь
Одиночних поховань культура 2300 до н. е. — 1800 до н. е. Данія, Німеччина
Вісло-німанська культура (Жуцевська) 2300 до н. е. — 1500 до н. е. Північно-східна Польща, Східна Пруссія, Литва, Латвія
Лад'єподібних сокир культура 2300 до н. е. — 1500 до н. е. Естонія, південна і західна Фінляндія, Швеція, Норвегія
Дзвоноподібних келихів культура 2200 до н. е. — 1800 до н. е. Західна і Центральна Європа
Волосівська культура 2200 до н. е. — 1800 до н. е. Волзько-окське межиріччя
Фатьянівська культура 2000 до н. е. — 1500 до н. е. горішня і середня Волга (ріка)
Кіукайнен культура 1800 до н. е. — 1300 до н. е. Південна і західна Фінляндія
Бронзова доба
Егейська культура або Крито-мікенська культура 3000 до н. е. — 1100 до н. е. Узбережжя і острови Егейського моря, Крит, Кіпр, Греція
Катакомбна культура 2000 до н. е. — 1200 до н. е. Територія між нижньою Волгою і нижнім Дністром
Унетицька культура 1800 до н. е. — 1500 до н. е. Чехія, Словаччина, південна Німеччина, східна Австрія, західня Польща
Андронівська культура 1700 до н. е. — 1200 до н. е. Територія між горішнім Єнісеєм, Сирдар'єю і Південним Уралом
Терамарі культура 1500 до н. е. — 1200 до н. е. Північна Італія
Зрубна культура 1500 до н. е. — 800 до н. е. Від ріки Урал до Дністра і Карпатських гір, і від Оки до Чорного моря
Курганних поховань культура 1500 до н. е. — 1200 до н. е. південь Центральної Європи
Лужицька 1300 до н. е. — 400 до н. е. Чехія, Німеччина, Західна Польща
Полів поховальних урн культура 1200 до н. е. — 800 до н. е. південь Центральної Європи
Кобанська культура 1100 до н. е. — 400 до н. е. Північний Кавказ
Асва культура 800 до н. е. — 500 до н. е. Узбережжя Естонії і півдня Фінляндії
Залізна доба
Гальштатська культура 900 до н. е. — 400 до н. е. Східна Франція, південна Німеччина, Швейцарія, Австрія, Чехія, західна Угорщина, Югославія і Албанія
Віланова культура 900 до н. е. — 500 до н. е. Захід північної Італії
Ананьїнська культура 800 до н. е. — 200 до н. е. Басейн Ками, середньої Волги
Скитська культура 700 до н. е. — 200 до н. е. Причорноморські степи
Саргатська культура 700 до н. е. — 400 н.е. Західносибірський лісостеп
Городецька культура 700 до н. е. — 500 н.е. Середня і нижня Ока, середня Волга
Дяковська культура 700 до н. е. — 500 н.е. Захід території Волзько-окського межиріччя
Ястофрська культура 600 до н. е. — 1 н.е. Німеччина, Данія
Латенська культура 500 до н. е. — 300 н.е. Західна Європа, південь Центральної Європи
Сарматська культура 400 до н. е. — 400 н.е. Степи між рікою Дунай і рікою Тобол
Зарубинецька культура 200 до н. е. — 300 н.е. Середній Дніпро
П'яноборська культура 200 до н. е. — 500 н.е. Басейн ріки Кама, середня Волга
Кам'яних могильників з огорожами культура 1 н.е. — 500 н.е. Естонія, північна Латвія
Черняхівська культура 100 н.е. — 400 н.е. Західна Україна, Молдова, східна Румунія
Курганних поховань культура (Японія) 300 н.е. — 600 н.е. Японія
Празька культура 500 н.е. — 700 н.е. Схід Центральної Європи, південна Білорусь, Західна Україна, Молдова, Румунія

Назви археологічних культур умовні, мають різну природу, найчастіше культури називають за якою-небудь відмінною ознакою:

  • формі або орнаменту кераміки й прикрас, наприклад, культура воронковидних кубків, кулястих амфор, лійчастого посуду, багатоваликової (багатопружкової) кераміки тощо;
  • обряду поховання (наприклад, три археологічні культури доби бронзи виділені В. Городцовим на початку XX століття дістали назву за типами поховальних споруд — ямна, катакомбна та зрубна тощо;
  • за назвою місцевості, де були вперше знайдені найтиповіші пам'ятки даної культури, наприклад, трипільська, зарубинецька, черняхівська культури — назви походять від назв сіл на Київщині та Черкащині, де наприкінці XIX — початку XX століть здійснював активні розкопки старожитностей Вікентій Хвойка.

Археологічні культури, з погляду етнічної належності, можуть належати:

  • конкретній етнічній групі (іноді вдається зв'язати певну археологічну культуру з відомими з письмових джерел племенами),
  • групі племен, з важливим впливом одного або декількох з них (у подібних соціальних і географічних умовах могли незалежно виникнути подібні явища в побуті й матеріальній культурі різних племен),
  • частині етнічної групи, що мала інші природні умови, близьке сусідство або тісні зв'язки з іншим племенем (або племенами), з іншою культурою (культурами) тощо.

Окремі елементи культури можуть також запозичитися через поширення ідей або переселення народу, носія цієї культури. Вивчення виникнення, поширення й зникнення археологічної культури дає змогу реконструювати історію племен і народів в епохах, що передують виникненню письмових джерел.