Итоги исследований подводно-археологической экспедиции Киевского университета имени Тараса Шевченко на Черном море в 1997-99 гг.

С.М. Зеленко
Киевский университет им. Т. Шевченко

С 1997 года подводно-археологическая экспедиция Киевского университета имени Тараса Шевченко проводит обследование шельфовой зоны Восточного Крыма между мысом Киик-Атлама и Ай-Фока. Этот район привлекает внимание археологов уже давно, что связано с вопросом местонахождения античного Афинеона и средневековых Фулл, известных нам из письменных источников. На этом отрезке вдоль берега была обследована 100 метровая полоса шельфа. В результате были выявлены места скопления древних керамических изделий, что позволяет говорить о существовании прибрежных поселений на мысе Мальчин и на плато Тепсень. Основная масса находок, преимущественно VIII-X веков, была обнаружена возле крупного средневекового поселения на плато Тепсень. Подводные исследования дали возможность ввести в научный оборот новую коллекцию керамики его портовой части [Зеленко, 1997,1998].

Княжеский моливдовул второй пол. XII в. с юга Киевщины

Виктория Булгакова
Византийско-греческий семинар FU Berlin

В 1997 г. на юго-западной окраине с. Великая Снетинка Фастовского р-на Киевской обл., в месте локализации укрепленного городища ХІІ-ХIIІ вв. [о нем см.: Кучера, 1976, с. 186; Кучера и др., 1984, с. 54], при случайных обстоятельствах была обнаружена древнерусская свинцовая печать*. Моливдовул, переданный в фонды Фастовского краеведческого музея, имеет следующие характеристики. Размеры: диаметр - 17,2-18, толщина - 2,6 мм. Вес - 4,100 г. АV.: поколенное изображение св. муч. Бориса в княжеском уборе с пропендулиями, в правой руке - меч; с правой стороны низкорельефная колончатая надпись: Б-0-РІС; точечный ободок. RV.: поколенное изображение святого мученика в княжеском уборе с пропендулиями, в левой руке - крест; с левой стороны следы колончатой надписи: А-Г-І-0-…, имя с правой стороны от святого не оттиснулось; остатки точечного ободка (Рис. 1). Матрицы печати размерно превосходят свинцовую заготовку, оттиск затерт, составные элементы изображений расплющены; в нижней части печати имеется двусторонняя вдавленность, металл, удерживаемый внешней оболочкой патины, корродирован.

Турецкая фаянсовая и фарфоровая посуда XVI-XVIII вв. из раскопок Очакова в 1994 году

Беляева С.А., Якубов В.Н.
Институт археологии НАН Украины

В ходе археологических раскопок исторического центра Очакова существенно дополнена коллекция высокохудожественных изделий из фаянса и фарфора, полученная в результате предшествующих исследований. Это продукция турецких керамических центров Изника и Кютахьи, которая представлена небольшими на кольцевом поддоне кофейными чашечками и пиалами диаметром 5,8-7,7 см, блюдами диаметром 13,6 см, а также фрагментами изразцов.

Розвідки на Львівщині

Довгань П.М.
Львівський державний університет ім. І.Франка

Розвідковий загін археологічної експедиції Львівського держуніверситету провів археологічні розвідки в кількох пунктах Львівської області.

Розвідки на Фастівщині в 1994-1995 роках

Лисенко С.Д., Головешко П.А.
Фастiвський державний краєзнавчий музей, Український державний педагогічний унiверситет iм. Драгоманова

В 1994-1995 рр. комплексною експедицiєю Фастiвського державного краєзнавчого музею та Українського державного педунiверситету iм. Драгоманова були проведенi роботи по складанню археологiчної карти Фастiвського району. Дослiджено пам’ятки доби неолiту, мiдi, бронзи, раннього залiза, пiзньоримського та давньоруського часiв, пiзнього середньовiччя. Особлива увага придiлялась пошуку пам’яток доби бронзи. Зупинимось докладнiше на деяких з дослiджених пам’яток.

Дослідження плінфовипалювальної печі у Чернігові в 1994 році

Руденок В.Я., Новик Т.Г.
Чернігівський архітектурно-історичний заповідник, Чернігівський державний педагогічий інститут ім. Т.Г. Шевченка

Під час польового сезону 1994 року археологічна експедиція Чернігівського архітектурно-історичного заповідника за допомогою студентів історичного факультету Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка здійснила дослідження невідомої раніше плінфовипалювальної печі на Болдиних горах у Чернігові.

Исследования у Староселья в 1994 году

Ю.А. Шилов
Институт археологии НАН Украины

Староселье Великоалександровского района Херсонской области, расположенное в левобережной излучине Ингульца, дало название старосельскому культурному типу степных памятников III тыс. до н.э. [Шилов 1975 и сл.; Сафронов 1979 и сл.; др.]. Здесь же находилась Высокая Могила, материалы которой положили начало новому этапу в развитии археологии и древней истории евразийских степей [Шилов 1977; 1982; 1994 и др.]. Поэтому необходимо продолжать накопление фактических данных из этого интереснейшего района.

Вооружение и военное дело Хазарского каганата

А.В. Комар, О.В. Сухобоков
Институт археологии НАН Украины

Выделившись из состава Западнотюркского каганата еще в начале VII в., Хазарский каганат сумел выстоять в борьбе с Сасанидским Ираном, Арабским халифатом, Византией, кочевыми ордами булгар, мадьяр, печенегов, гузов, кипчаков, но пал в 60-х гг. Х в. под ударами войск киевского князя Святослава, уступив своё место на политической арене молодой и агрессивной Руси.

Проблема древнерусской этнической общности

Л.И. Иванченко, А.П. Моця
Институт археологии НАН Украины

“И так разошелся славянский народ… ” - этими словами завершает автор “Повести временных лет” описание расселения славян с дунайской прародины на европейских землях, помещенное в недатированной части летописи.

Літописні поляни • міф чи реальність?

В.О. Петрашенко
Інститут археології НАН України

Історія полян є однією з найтаємничіших і загадкових сторінок, як загальноруської, так і української історії. Про них написано чимало історичних та лінгвістичних статей, що тією чи іншою мірою торкаються проблеми походження назви, території проживання та часу їх реального існування.

Амфорные находки из Автуничей (по материалам раскопок 1988-1999 гг.)

Валерий Булгаков
Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ Украины

Амфорный комплекс поселения Автуничи составляют фрагменты сфероемкостных и грушевидных сосудов, происходящих из культурного слоя, постройки и заполнения сруба колодца, обнаруженного в 1994 г. Отличаясь стандартом состава керамического вещества, они принадлежат наиболее распространенным образцам амфорной керамики, представляя продукцию константинопольских и южнопонтийских мастерских.

Колодязі на давньоруських сільських поселеннях

О.М. Веремейчик, І.А. Готун
Чернігівський державний педагогічний інститут, Інститут археології НАН України

Робота присвячена характеристиці колодязів, досліджених на поселеннях епохи Київської Русі. Про використання давньоруським населенням цього типу споруд свідчать писемні джерела та етнографічні аналоги. Проте археологічно простежити гідротехнічні споруди вдавалось лише при вивченні городиш, або ж стосовно більш пізньої епохи. Щодо селищ Х-ХIII ст., то вважалось, що забезпечення їх водою відбувалось за рахунок використання відкритих джерел. Проте досліджені протягом останніх польових сезонів колодязі на давньоруських поселеннях Шумлай та Автуничі дозволяють по-іншому відповісти на це питання, базуючись на новому фактологічному матеріалі.

Люльки з розкопок Гончарів-Кожум'як (на Києво-Подолі)

А.А. Чекановський, Л.В. Чміль
Інститут археології НАН України

Останнім часом вчені все частіше звертають увагу на археологічні матеріали часів пізнього середньовіччя. Серед них цікавою категорією знахідок є люльки для паління тютюну, які у великій кількості зустрічаються в пізньосередньовічних шарах. Проте, як і більшість матеріалів XVII-XVIII ст., докладно не описувалися, не вивчалися. Публікації цього виду знахідок переважно вміщувалися серед іншого матеріалу і мали вигляд ілюстрацій. Питання їх систематизації та типології залишається актуальним. Систематичні археологічні дослідження Києва дали значний пізньосередньовічний матеріал, у тому числі керамічні люльки. Велику колекцію матеріалу було зібрано під час робіт в урочищі Гончарі-Кожум’яки протягом 1987-90 pp. Вдалося виділити кілька груп люльок, які різняться за формою, розмірами, орнаментацією, характером поливи і кольором глини.

Древнерусская вислая свинцовая печать из Белоозера

А.А. Купранис
Санкт-Петербург

Издаваемый экземпляр интереснейшей древнерусской вислой свинцовой печати был обнаружен автором на московском антикварном рынке летом 1995 г. По непроверенным сведениям печать происходит из района древнего Белоозера, где уже были зарегистрированы неоднократные находки древнерусских булл домонгольского периода [1; 2]. Характерная светло коричневая патина свидетельствует, кажется, о достоверности сведений о месте находки.

Античные хирургические инструменты из Ольвии

М.А. Хомчик
Национальный музей истории Украины

Среди разных направлений в науке важное место занимает медицина. Ее современные достижения подготовлены длительным периодом истории человечества.

Розкопки у місті Очаковi в 1994 році

Бєляєва С.О., Корпусова В.М., Смiленко А.Т., Якубов В.М.
Інститут археології НАН України

Протягом двох мiсяцiв археологiчна експедицiя Iнституту археологiї НАН України продовжувала розкопки iсторичного центру м. Очакова завдяки фiнансовому забезпеченню робiт Миколаївським центром iсторико-археологiчних дослiджень та Очакiвською мiськрадою.

Раскопки Мотронинского городища

Бессонова С.С., Скорый С.А., Романюк В.В.
Институт археологии НАН Украины

В этом сезоне работы велись лишь в восточной части центрального укрепления, близ Троицкой церкви, где возобновились строительные работы. На раскопе VI вскрыта площадь 85 м2 (общая площадь раскопа 531 м2). Обнаружены следующие объекты скифского времени, составляющие один комплекс : жилище, две хозяйственные ямы, по-видимому, зерновые, яма-погреб. Жилище, по всей видимости, имело подпрямоугольную форму (полностью исследовать его не удалось).

Исследования на черниговском грунтовом некрополе в 1994 году

Валькова Т.П., Сохацкий В.В.
Черниговский государственный педагогический институт им. Т.Г. Шевченко

В 1994 г. продолжены охранные работы на участке грунтового некрополя древнего Чернигова, расположенном в зоне пролегания инженерных коммуникаций по ул. Коцюбинского, 33. Общая вскрытая площадь составила 110 м2. На площади 74 м2 исследовано 38 захоронений, в центральной части траншеи могилы уничтожены объектами ХХ века (рис. 1).

Розкопки на стоянці Анетівка-2 в 1994 році

Главенчук А.В.
Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова

В 1994 році були продовжені дослідження пізньопалеолітичного поселення Анетівка-2 [Станко 1989]. Роботи 1994 р. велись на ділянці ЕІ/13-22, яка являє собою продовження розкопу 1992/93 рр. (ЕП/13-22) в його північно-східній частині. В попередні роки тут були зняті чорнозем “А” і “Б”, горизонти 0 і 1 культурного шару, в яких виявлено 61219 крем’яних виробів (25243 екз. із промивки включно), 13 виробів з інших пород каменю (пісковик, кварцит). Попередній аналіз дозволяє говорити про те, що дана ділянка являє собою центр по обробці кременю і виготовленню мисливського озброєння. В минулому сезоні було досліджено 3 мікрогоризонти культурного шару (120 м2), потужністю 0,22 м, де було зібрано 84535 крем’яних виробів (70713 екз. із промивки включно), 17 виробів з інших пород каменю (граніт, пісковик, кварцит), 3 вироби з кістки (вістря).

Розкопки стоянки Анетівка-13 в 1994 році

І.В. Піструїл
Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова

У 1994 році Причорноморська експедиція Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова під керівництвом В.Н. Станко продовжила дослідження стоянки Анетівка-13, яка знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Бакшали в 1,5 км на північний схід від с. Шуцьке Доманівського району Миколаївської області.

Багатий будинок золотоординського часу на городищі у Пересопниці

Терський С.В.
Львівський історичний музей

У 1994 році Волинська археологічна експедиція Львівського історичного музею продовжувала вивчення пам’яток княжої доби на території краю. Основним об’єктом стаціонарних розкопок була літописна Пересопниця.

Археолого-петрографічні дослідження в Східному Приазов’ї

Петрунь В.Ф.
Одеса

Працюючи у штаті Новоазовської археологічної експедиції, автор вивчав (спочатку візуально, а згодом за допомогою імерсійного методу під поляризаційним мікроскопом) камінь знарядь та будівельних конструкцій поселень Безіменне I та II, які з 1987 р. досліджуються В.Н. Горобовим [Горобов, Усачук 1993] у Новоазовському районі Донецької області. Взяті у комплексі (хоч єдина стратиграфічна колонка другої з пам’яток охоплює період від зрубної архаїки до білозірського часу), ці матеріали, доповнені результатами вивчення геології регіону, в своєму петрографічному спектрі виявилися методично багатозначними та цікавими.

Керамика Белозёрского I селища

Ю.И. Колев, Н.П. Салугина
Самарский государственный педагогический университет, Институт истории и археологии Поволжья, Самара

В коллекции керамики, собранной на поверхности памятника, представлено более 80 фрагментов лепных сосудов. Среди них неорнаментированные стенки (около 60 экз.), фрагменты стенок с орнаментом (9 экз.), венчики сосудов с орнаментом (10 экз.), неорнаментированные венчики (3 экз), фрагменты днищ (2 экз.).

Белозёрское погребение

Д.А. Сташенков
Самарский областной историко-краеведческий музей им. П.В. Алабина

В июле-августе 1998 г. археологической экспедицией Самарского областного историко-краеведческого музея им. П.В. Алабина были проведены охранные археологические раскопки Белозерского I селища в Волжском р-не Самарской области в зоне капитального ремонта трассы нефтепровода Альметьевск-Куйбышев (Кузнецова Л.В., Сташенков Д.А., 1999).

Остатки животных из Белозёрского погребения

П.А. Косинцев, Н.В. Рослякова
Уральское отделение РАН, Екатеринбург Самарский государственный педагогический университет,Самара

В 1998 г. Археологической экспедицией Самарского областного историко-краеведческого музея им. П.В. Алабина было изучено погребение у c. Белозёрки Волжского р-на Самарской области. В ходе их раскопок были получены комплексы костных остатков животных. Результаты их изучения приводятся ниже. При описании материала сначала дается описание найденных костных остатков, а затем их вероятная интерпретация и реконструкция.

Південноруське сільське житло (матеріали до реконструкції заглибленого житла ХІ-ХІІІ ст.)

В.К. Козюба
Інститут археології НАН України

У 1986-1994 pp. Канівською експедицією (керівник - В.О. Петрашенко) поблизу сіл Григорівка та Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. велись розкопки на шести давньоруських поселеннях, де досліджено близько 30 жител XI-XIII ст. Серед них - знищене пожежею житло XII ст. в ур. Підтополеве, унікальне за станом збереженості серед досліджених сільських жител всього Середнього Подніпров’я.

Древнерусская печать второй пол. XII - первой пол. XIII в. с территории киевского детинца

Виктория Булгакова
Византийско-греческий семинар FU Berlin

Во время археологических исследований 1971 г. на территории Киевского детинца (раскопки Старокиевского отряда Киевской постоянно действующей археологической экспедиции ИА АН УССР под рук. С.Р. Килиевич) была обнаружена древнерусская вислая свинцовая печать (Рис. 1). Ввиду неудовлетворительной сохранности, ее атрибуция до недавнего времени оставалась не вполне определенной [Кілієвич 1975; Ивакин 1981; Килиевич 1982; Булгакова 1996].

Штамп для клеймения византийских амфор XI в.

Валерий Булгаков
Лаборатория аналитических исследований НИИПОИ МКИ Украины

В собрании Национального музея истории Украины (б. ГИМ УССР) среди группы вещей, поступивших из коллекции Б.И. Ханенко и приобретенных этим коллекционером в начале прошлого века на антикварных рынках Балкан и Малой Азии, находится предмет с выразительными признаками печатного орудия (инв. № в 4626/77, рис. 1). Материал сравнения позволяет интерпретировать его как штамп для клеймения византийских амфор X-XI вв.

Археометричні дослідження Трипільської цивілізації

В.П. Дудкін, М.Ю. Відейко
НДІПОД МКМ України

Археометрія - загальна назва комплексу природничих досліджень старожитностей, які вивчають археологи. Реєстр археометричних методів в наш час стрімко зростає - пропорційно розвитку науки та високих технологій. Без археометрії наші знання про минуле були б обмеженими у всьому - починаючи від абсолютного віку давніх культур та цивілізацій і закінчуючи відомостями про економіку або зовнішній вигляд людей чи їх спосіб життя.

Теоретична модель об'єктної бази даних

М.І.Жарких, Ю.Б.Кабаков
НДІПОД МКМ України

Теоретичні моделі вживаються далеко не в усіх розділах комп’ютерної науки. Скажімо, ніхто ніколи не чув за теорію, яка лежить в основі текстових процесорів чи електронної пошти. Ніхто не журиться питанням, чи операції “вирізати / скопіювати / вставити” утворюють повний набір операцій над текстом, і тим не менше тексти пишуться, текстові процесори вдосконалюються, виходячи з чисто практичних міркувань.