В 1993-1994 рр. один із загонів археологічної експедиції Львівського держуніверситету проводив обстеження берегів р. Шкло (права притока р. Сян) в межах Яворівського району Львівської області. Розточчя - гористе плато між Західним Бугом і Сяном - слабо досліджене в археологічному відношенні. Археологічні пам’ятки на цій території інтенсивно руйнувались у 60-х - середині 80-х рр. XX ст. промисловим добуванням сірки.

Рис. 1.

Рятувальні розкопки велись на поселенні висоцької культури на західній околиці с. Наконечне Друге. Воно знаходиться на низькому правому березі р. Шкло, на піщаному підвищенні висотою близько 2 м над навколишньою поверхнею, віддаленому приблизно на 100 м від сучасного русла ріки. Значна частина його вже зруйнована кар’єром. Зачисткою стінок і траншеями в північній частині виявлено залишки чотирьох заглиблень, які мали житловий характер. Вони виділялись на піщаному грунті темнішим гумусованим заповненням. Стінки їх невиразні, але в цілому злегка звужені донизу. Розміри одного з краще збережених заглиблень становили 2,5ґ2 м, глибина - 1 м від сучасної поверхні. Виділяється доволі велике заглиблення (5ґ4 м, глибина 0,6 м від сучасної поверхні), на дні якого знаходився розвал невеликого глиняного черіня. Для збереження міцності і забезпечення від вологості він був вимощений на основі з пруття і патиків. Поруч з черінем знаходилась невелика припічна яма (рис. 1).

Культурний шар поселення насичений слабо. Основна кількість речей знаходилась у заповненні ям. З побутових речей переважали уламки глиняних посудин, виготовлених з домішкою шамоту, піску, інколи грудок залізної руди, випалених на звичайних черінях. Для більшої міцності і щільності стінок їх обкидали із зовнішньої сторони рідкою глиною, яка засихала у вигляді набризку.

Комплекс посуду складається в основному з невеликих тюльпановидних горщиків, окремі горщики мають біконічний профіль. Другу за кількістю групу посудин складають миски з розхиленими, переважно злегка опуклими стінками та грубим дном у вигляді підставки. Зрідка зустрічались фрагменти біконічних посудин з чітко профільованим згином. Горщики часто прикрашені наскрізними проколами під краєм, рідше наліпним валиком з пальцевими вдавлинами, інколи штамповими заглибленнями. Окремими фрагментами представлені невеличкі черпаки з відбитою ручкою, друшляки з діркованим дном, ложка з коротким держаком.

Рис. 2.

Часто траплялись пошкоджені мініатюрні горщики з тонкими стінками. Привертає увагу схематична фігурка домашньої тварини.

З інших речей знайдено кілька уламків кам’яних плиток, можливо, зернотерок із загладженою поверхнею, невеликі крем’яні відщепи з оббитими краями, які використовувалися, можливо, для викресування вогню. Знайдено кілька глиняних біконічних пряслиць.

Судячи по кількості пошкоджених посудин (близько десяти в кожному житлі), можна вважати, що поселення існувало протягом короткого часу і було полишене в спокійній обстановці.

Ще одне поселення висоцької культури було відкрито біля сусіднього с. Роснівка. Воно знаходиться на сучасному низькому березі р. Шкло, в ур. “В липах”. Шурфуванням виявлено слабо насичений культурний шар, в якому знайдено уламки кількох тюльпановидних горщиків, аналогічних до вищеописаних, а також крем’яний кулястий предмет типу боласа.

Таким чином, дослідження поселень у с. Наконечному Другому і Роснівці дали можливість уточнити карту поширення поселень, особливості жител, предметів побуту та інших сторін життя родових общин висоцької культури. Описані поселення належать до заключного етапу розвитку висоцької людності (VII-VI ст. до н.е.).